Червона трава [uk] 492K, 90 с.(скачать) издано в 1994 г. Добавлена: 01.06.2015
Аннотация
Борис Віан (1920–1959) — вельми непересічна й колоритна постать у французькій літературі XX століття. Невизнаний і зневажений за життя, він здобув своїми творами гучну посмертну славу. Його романи «Шумовиння днів» (1946), «Осінь у Пекіні» (1947), «Червона трава» (1950), «Серцедер» (1953), збірник оповідань «Мурашки» (1949) дотепер перевидаються у Франції величезними тиражами, їх перекладено багатьма мовами світу.
Віан витворює свій власний образ дійсності, що спирається не так на реальний досвід, як на певний «культурний код». Його химерна, пародійно-гротескова проза вводить читача в особливий фантастичний світ, який, проте, щонайтісніше співвідноситься з навколишньою дійсністю, а його умовні, маріонеткові персонажі відзначаються разючою людською вірогідністю своїх перечувань. Можливо, не кожному читачеві заімпонує така вигадлива письменницька манера, однак познайомитися з цим своєрідним явищем літератури, безперечно, має бути цікаво.
mig2009 про Афанасьев: Охотники ночного города (Боевая фантастика)
28 06
Вполне читабельно. Да, недоумение присутствует, как алкоголик превращается в супермена за неделю-другую (алкашу после такого продолжительного запоя месяц надо, чтобы мозги хоть немного прочистить и панические атаки ушли, ………
Дей про Оборотный город
28 06
Весь так называемый юмор Белянина вертится вокруг секса, гомосексуализма и евреев.
"— Пошёл вон, болтун бесстыжий! — в свою очередь сорвался дядюшка, замахиваясь на меня мокрым полотенцем. — Марш за цыганкой и не доводи ………
Wik@Tor про Фибих: Двужильная Россия [litres] (Биографии и Мемуары)
27 06
Дурак, ты Nicout. Сталинская империя стояла на доносах, фанатиках от коммунизма и чекистах. Для тех, кто попадал под эти жернова, обратно хода не было. Чем строительство коммунизма закончилось любой идиот знает, но ты, похоже, ……… Оценка: отлично!
Nicout про Фибих: Двужильная Россия [litres] (Биографии и Мемуары)
27 06
Мемуары идиота вроде как еврейской национальности, хотя, среди них таковых было крайне мало, жизнь заставляла умнеть. Правильно посадили, поделом, раз сам себе дело сшил, грех такого отпускать.
P.S. Как тяжело видеть анацефалов ……… Оценка: нечитаемо