Поланік знову шокує, і цього разу — божевільними ідеями навіть більше, ніж табуйованою лексикою. Щоб їх сприйняти, треба мати міцні нерви. Або таке саме непроникно чорне почуття гумору, як у автора. Чи, може, просто бути одним із мільйонів його фанатів? Бо ніхто краще за Чака Поланіка не вміє вмикати почуття. Не душевні, як інші, а брутально фізіологічні. У цих двадцяти трьох оповіданнях ви будете чути тріск електричного струму, відчувати в роті солоний смак крові, бачити як наяву речі, про існування яких досі й не здогадувались. Це буде знущання з життя і смерті. І зовсім трохи лірики, такої ж чорної, як і гумор. Як завжди у Поланіка.
Sello про Стайрон: И поджег этот дом [Set This House on Fire ru] (Современная проза)
26 11
Захотелось по прочтении сравнить свое мнение с мнением двух-трех профессиональных критиков, тех, кто, так сказать, рекламирует произведение для определения его степени читабельности или, напротив, нечитабельности. Все потому, ……… Оценка: отлично!
alexk про Ленивая Панда
26 11
Это ж как надо было нарукожопить, чтоб до такого довести?
Олег Макаров. про Реванш
24 11
Феерическая чушь. Испанский стыд как он есть.
То есть, на самом деле написал Максимушкин, а стыдно почему-то мне
decim про Мейсон: Северный лес [litres] (Историческая проза, Современная проза)
24 11
Люто одобряю. Каких-то литературных открытий нет, просто отличная книга в отличном переводе. Отдельное спасибо за показ природы глазами не скучающего блогера, но лесного жителя и даже участника событий. Это сейчас редкость.
………