Йозеф Рот (1894, Броди, Галичина – 1939, Париж) – австрійський письменник і журналіст, один з найвизначніших німецькомовних авторів першої половини ХХ століття, чиї твори увійшли до скарбниці світової літератури. Більшість його романів екранізовано.
«Сто днів» (1935) – єдиний історичний твір письменника, де на тлі вбивчого безумства імператора Наполеона I подано разюче зображення трагедії малої людини, – а водночас і цілого покоління! – що беззастережно вірила в проголошені ідеали.
«Левіафан» (1940) – один з останніх творів Йозефа Рота, що вийшов друком уже після смерті автора й зображує нині втрачений світ єврейських громад Галичини та Східної Європи.
дядя_Андрей про Каратист
23 10
Какие-то однообразно у ГГ всё получается. Что в каратэ, что с девушками. И, на мой взгляд, произведение излишне перегружено специфической терминологией. Ладно, мне она знакома, а вот неподготовленный читатель может и завязнуть.
mysevra про Дочинец: Многії літа. Благії літа [uk] (Современная проза)
20 10
Так гарно, душевно та мудро. Доки не згадується втеча, описана у інший книзі – «В’язень замку Паланок». Тоді вже всі слова автора сприймаються як лицемірство. Оценка: неплохо
mysevra про Лазарев: Кочевница (Боевая фантастика)
20 10
Мир далёк от канона, и события не такие уж яркие. Опять же, текст не правлен стилистически - тавтология почти на каждой странице. В принципе, история хороша, изложить бы её красиво. Продолжение читать желания нет, но отдельное «спасибо» за идею. Оценка: хорошо
mig2009 про Мур: Дурак [Fool ru] (Юмористическая проза)
20 10
Этакая интерпретация-пародия-видение автора (шута) на известную трагедию. Корделию он не умертвил, а так, в целом все по канве.
Зашел глянуть, не появилась ли третья книга (в смысле перевод) из цикла, в 2020 издана, Shakespeare for Squirrels. Ан нет( Оценка: хорошо
