Диво [uk] 2M, 624 с.(скачать) издано в 1968 г. Добавлена: 03.02.2009
Аннотация
Роман «Диво» був першим історичним твором П. Загребельного. Твір має оригінальну композицію: у ньому поєднуються в одній розповіді далека минувшина й сучасність, зіставляється те,'що реально було розділене майже тисячоліттям. Це стало можливим завдяки тому, що центром цих періодів виступає реальний образ Софії Київської — дивовижної пам'ятки архітектури часів князювання Ярослава Мудрого, збудованої, за художньою версією П. Загребельного, талановитим майстром Сивооком,— незвичайне диво, що «ніколи не кінчається й не переводиться», яке однаково належить як XI століттю, так і XX. Великою мірою собор є символічним образом. Софія як художній символ і як реальна історична пам'ятка, сконцентрувала в собі весь волелюбний, сильний дух народу, його невмирущість та нескореність. Собор не нагадував візантійських церков, звідки прийшло на Русь християнство, бо не було в ньому простоти й суворості, а було «щось буйно-рожеве, приховано-поганське», як у тих дерев'яних язичницьких святинях, що їх у той час палили й нищили по всій Русі. «Він був барвистий, як душа й уява народу, що створив його»,—пише Пі Загребельний.
Але ще більшим дивом у романі постають люди. Письменник детально змальовує складні людські долі, глибоко розкриваючи психологію своїх персонажів. Майстерно змальований в романі митець Сивоок, будівничий Софії Київської. Його доля — це доля талановитого майстра з древлянських земель, який багато блукав по тодішній Русі, був ченцем у болгарському монастирі, згодом, полонений, потрапив до Візантії, працював у константинопольського майстра як будівник і оздоблювач храмів і аж згодом, дозрілий у своєму таланті й розумінні життя, повернувся до Києва, на рідну землю. З особливою уважністю й проникливістю письменник розповідає про те, як зароджується й формується в Сивоокові митець — наука в діда Родима, язичницьке бунтування проти хрестів, наука в Радогості, в тітки Звенисдеви, яка сказала, що «в нього між оком і рукою € те, чого нема ні в кого з людей», вишкіл по інших краях. І нарешті — натхненний вияв усіх його вмінь і здібностей у творенні Софійського дива. Відштовхуючись від запису в літописі Нестора про збудування собору Ярославом, полемізуючи з цим твердженням літописця вже епіграфом з Брехта («Хто звів семибрамні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі й тягали каміння?..»), П. Загребельний створює образ русича Сивоока, талановитого митця давніх часів, і пристрасно переконує читача, що в славнозвісному архітектурному шедеврі є відсвіт життєвого й творчого подвигу нашого далекогопредка-слов'янин а, представника свого народу.
Складним, суперечливим постає образ князя Ярослава, який зображується реальною людиною: твердим і цілеспрямованим, але водночас жорстоким, закоханим у книги, мудрим, і в той же _ час незахищеним, слабким, як звичайний смертний.
У романі автор не просто стежить за розвитком подій, життєвих колізій, а намагається дати їм філософсько-етичне тлумачення, робить це досить непомітно, ненав'язливо, часто через самих героїв. Завдяки такому глибокому проникненню в психологію персонажів, авторові вдалось порушити досить багато важливих проблем не тільки того часу, але й сучасності: влада та мистецтво, влада і людина, талант і держава, тлінне й нетлінне, проблема творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності, добра і зла, проблема вибору. Протягом твору автор ненав'язливо підводить читача до думки, що «справжня історія — це історія творення, а не руйнування».
Багатий ідейно-психологічний зміст роману, розгалуження основної його проблематики зосереджуються не лише в образах Сивоока і Ярослава. Дід Родим, молодий стрілець Лучук, підступний медовар Ситник — суцільне втілення зла, щирий грузин
Гюргій, майстер, позбавлений мужності, яку дає справжній талант, пристосуванець з одинадцятого століття Міщило (це про нього Сивоок вигукує: «Бійся посередності, о княже!»). Серед помітних героїв роману — і представники іншого покоління, що належать уже двадцятому століттю: вчені Гордій Отава та його син Борис. Історик Гордій Отава бере гору не тільки в науковій полеміці з німецьким професором Шнурре, відстоюючи ідею самостійності й первинності культури слов'янства, а й ціною власного життя рятує фрески Софії Київської від вивезення до Німеччини під час Великої Вітчизняної війни. Отже, герої твору дуже різні, але всі вони творять історію своєї землі, несуть у собі той дивовижний світ, оригінальний внутрішній космос, що його ніко: му не зруйнувати, як і Софію Київську.
Коментуючи свій роман «Диво», П. Загребельний у літературно-критичній статті «Спроба автокоментаря» зазначав: «Хотілося показати нерозривність часів, показати, що великий культурний спадок, полишений нам історією, існує не самодостатньо, а входить у наше життя щоденне, впливає на смаки наші й почування, формує в нас відчуття краси й величі, ми ж платимо своїм далеким предкам тим, що ставимося до їхнього спадку з належною шанобою, оберігаємо й захищаємо його».
mysevra про Клочков: Лунь (Боевая фантастика)
09 02
Это как-то больше про любовь. А я приключений хотела. Вообще, как бы грубо это не прозвучало, книги этой серии хороши без женских персонажей «со всеми вытекающими из этого последствиями». Оценка: неплохо
DGOBLEK про Найт: Мастера эволюции (Фантастика: прочее)
08 02
ЭТО МОЖТ ОБУЧИТЬСЯ С ТОПОЙ! - название рассказа....Mefisto - ну как так можно делать спустя рукава электронку? Взялись делать FB2 - делайте хорошо. Название рассказа - Это можт свучиться с топой!
Если в оглавлении допускать ………
MrMansur про Прилепин: Тума (Современная проза)
07 02
Первая мысль - как же много крови проливали. Но потом осознание: почему проливали? Так было, ьак есть и так будет пока существует эта раковая опухоль - человек... Владея русским и татарским, было интересно читать многоязычные ……… Оценка: отлично!
udrees про Каменистый: Запрещённый юг (Боевая фантастика, Фэнтези, Попаданцы, ЛитРПГ)
07 02
Смешно написано, продолжение хорошее. Понравится любителям серии. Герой снова попадает в переделки, снова сражается с сильными противниками, и снова получает кучу прогресса. Описания статов и достижений иногда могут раздражать, ……… Оценка: отлично!
udrees про Атаманов: Новые Боги (Боевая фантастика, ЛитРПГ, Самиздат, сетевая литература)
07 02
Смешное окончание приключений. Все было бы хорошо, если бы не вмешательство богов в дела земные. Хотя конечно изначально все предупреждены, что они игроки в большой Игре. Но в 4-й книге приключения в своем стиле, интересные ……… Оценка: хорошо
udrees про Атаманов: Верховья Стикса [СИ] (ЛитРПГ, Самиздат, сетевая литература)
07 02
Я полагаю не вторая, а третья книга может быть окончанием всей серии. Концовку чуть поменять и все, логический венец приключений гоблина. Собственно, в таком же стиле грамотное описание приключений гоблина, победы над сильными ……… Оценка: хорошо
udrees про Атаманов: Сохранить крылья [СИ] (ЛитРПГ, Самиздат, сетевая литература)
07 02
Совершенно сумасшедшее продолжение истории про приключения гоблина-травника в игровом мире, заодно перемежающееся с событиями в реальном мире. Автор часто использует такой прием в своих книгах. Не знаю, в «Забаненном» меня ……… Оценка: хорошо