Пригоди чорного кота Лапченка, описані ним самим [uk] 332K, 100 с.(скачать) издано в 1973 г. Веселка Добавлена: 28.12.2010
Аннотация
Може, декому видасться дивним, що кіт узявся за літературу, але це цілком зрозуміло. Річ у тім, що котові випадає бути свідком таких моментів у житті людини, які сховані від суспільства — кіт чує розмови, що точаться в родині, бачить, що роблять люди, коли їх ніхто не бачить. Словом, я перебуваю в таких умовах, в яких не може бути жоден письменник, і можу писати про те, що справді бачив і чув, не домислюючи і не вигадуючи, як то змушений робити письменник-людина.
Взявся я за перо ще й тому, що деякі вчинки людей дивують мене. Я хотів поділитися з людьми враженнями від їхнього життя, щоб вони поглянули на себе, так би мовити, збоку, бо ж збоку краще видно і достойності, і хиби.
На жаль, письменник, який редагував мій рукопис, дещо викреслив з того, що було написано цікавого про людину...
Щоб ні в кого не лишилося сумніву, що все це дійсно написав я сам, розповім, як я навчився писати. Не така це вже складна штука.
Треба взяти в лапку олівця і вивести першу літеру, потім другу, третю і, коли вийде слово, трохи відступити і таким самим способом написати друге слово, а, закінчивши фразу, поставити крапку. Якщо якесь написане слово мені не подобалось, я злизував його язиком. Для мене це було значно зручніше, ніж перекреслювати. Тому я перейшов на чорнило і ручку, бо злизати чорнила легше, ніж олівець.
При писанні багато важить положення хвоста. Ні в якому разі не слід ним махати. Хвіст повинен лежати на столі, це створює необхідний упор для всього тіла. Інакше літери виходять не такі гарні, а інколи бувають просто нерозбірливими.
Може, дехто гадає, що мені легше друкувати на машинці, та це не так. Я не зміг навчитися друкувати на машинці. Як тільки я натискував на клавіш, зразу вистрибував важіль з літерою, і, хоч я знав, що це важіль, мені щоразу здавалося, ніби це миша, і я кидався на літеру, хапаючи її кігтями. Від цього псувалася машинка, а також мої стосунки з її господарем, а головне — друкування посувалося страшенно повільно, бо думка уривалась,натхнення зникало, і я довгенько сидів, щоб знову повернувся робочий настрій.
Л а п ч е н к о
udrees про Мантикор: Город, которого нет 7 [СИ] (Фэнтези, ЛитРПГ, Самиздат, сетевая литература)
22 02
Очередная хорошая книга в серии про Город. Неторопливое повествование длиной в 6 лет как бы заканчивается и вроде начинается действие. Описания в книге нормальные и диалоги тоже, нет мата, обилия сленгов, каких-то детских ……… Оценка: хорошо
mysevra про Торн: Диавола [litres] [Diavola ru] (Ужасы, Триллер)
21 02
Такой милый, домашний, приятно щекочущий воображение ужастик. Наверное, рассчитано на читательниц – семейной драмы больше, чем призраков. А семья там, конечно, потрясающая, узнаю брата Колю. Оценка: отлично!
vladimir1098 про Сафронов: Блокадник [litres] (Современная проза, О войне)
19 02
Не хочу обидеть автора, но ему лучше больше ничего не писать. Очень конъюнктурно, художественная ценность чуть более единицы, документальная - может быть, двойка. Зря потраченное время.
vladimir1098 про Иван Лукьянович Солоневич
17 02
Пожалуй, лучшая из прочитанных мою книг о временах Сталина. Чувствуется здоровый, ясный и твёрдый ум спортсмена. Очень впечатляет что написано языком и понятиями современными, в то время так никто не писал.
Paul von Sokolovski про Сергей Борисович Рюмин
16 02
Отлично! Хороший фэнтезийный сериал о русской глубинке, насыщенной жизни юного новообращенного мага и о чудесах, ими творимых. Память о жизни в Союзе у автора сохранилась и помогает сделать повествование реалистичным, ну - ………
mysevra про Арабов: Чудо (Современная проза, Мистика)
16 02
Вроде как описывается легендарное «Стояние Зои». И язык хорош, но такая безысходность и тоска во всём этом. Понятно, что никто нам не объяснит суть этого наказании (или благословения), и почему именно она, но хоть бы у священника ……… Оценка: хорошо