Валерій Шевчук створив цілком новий в українській літературі тип історичної повісті: з одного боку, це твори мислительні, з другого, — завдяки напруженому сюжетові, наближаються до інтелектуального детективу, з третього, — психологічні, бо розкриття таїн людської душі — одне із творчих завдань автора. Побіч із вивіреною історичністю тут немало фантастичного чи фантасмагоричного, що відповідає світобаченню людини тієї доби, а часово книга охоплює другу половину XVI — початок XVIII століття.
«Шевчук — кращий український прозаїк. Він — наш Умберто Еко. Простого читача може зацікавити захоплюючий сюжет, але для інтелектуалів теж знайдуться цікаві речі» (Юрій Винничук)
бушмен про Аzнеп: Вагнер. Дорога на Бахмут. 300! 30! 3! (О войне)
14 02
Тяжёлая смертельно-опасная работа. Причём, самим бойцы деньги в моменте и не нужны (но семья, медицинская помощь в случае увечья требуют денег) Оценка: отлично!
Прочитавшие эту книги читали: