Валерій Шевчук створив цілком новий в українській літературі тип історичної повісті: з одного боку, це твори мислительні, з другого, — завдяки напруженому сюжетові, наближаються до інтелектуального детективу, з третього, — психологічні, бо розкриття таїн людської душі — одне із творчих завдань автора. Побіч із вивіреною історичністю тут немало фантастичного чи фантасмагоричного, що відповідає світобаченню людини тієї доби, а часово книга охоплює другу половину XVI — початок XVIII століття.
«Шевчук — кращий український прозаїк. Він — наш Умберто Еко. Простого читача може зацікавити захоплюючий сюжет, але для інтелектуалів теж знайдуться цікаві речі» (Юрій Винничук)
A5. про Тендряков: Находка (Советская классическая проза)
29 04
После фильмы захотелось припасть к первоисточнику. Припал. Первоисточник понравился больше. Странно, что я вообще не знал Тендрякова. То есть я знал, что вроде есть такой писатель, но у меня он ассоциировался с детгизом. А ……… Оценка: отлично!
mysevra про Серрителла: Призраки Гарварда [litres] (Ужасы, Триллер)
28 04
Это не ужасы. Интересным показались лишь подробности быта и учёбы. Концовка вообще скомкана и мелодраматична. Эпилог совсем не к месту, словно кто-то с помощью истории наскоро закрывал личный гештальт. Оценка: неплохо
Прочитавшие эту книги читали: