Багатьом читачам знайомі пригодницькі повісті М. Далекого «Не відкриваючи обличчя», «Ромашка». Новий роман «По живу і мертву воду» — своєрідне продовження цих двох книг. Описані тут події відбуваються в західних областях України восени 1943 року. Український хлопець Юрко і молоденька польська дівчина Стефа проносять крізь злигодні і страждання своє юне, чисте кохання. Радянські партизани і розвідниця Оксана розкривають таємні плани співробітництва гестапо і ватажків ОУН. Мученицький шлях і загибель військовополонених, що втекли з гітлерівського концтабору; зловісна фігура майстра кривавих провокацій Хауссера; оунівський кат-садист — Вепр і обманутий брехливою пропагандою відважний простак сотенний Богдан — долі цих і багатьох інших персонажів переплітаються і затягаються в один драматичний вузол.
Головна тема роману «По живу і мертву воду» — життєдайність і сила ідей інтернаціоналізму, дружби народів. Ці ідеї, немов казкова жива вода, врятовують багатьох героїв книги, розкривають їм очі на правду, виводять з мороку людиноненависницької пропаганди.
Barbud про Алексеев: Стрелочники истории (Альтернативная история, Научная фантастика)
19 03
Сдохли бы два взрослых мальчика в силуре. Атмосфера тогда была не слишком подходящей для человека и нынешних животных - кислорода еще мало, на пределе для дыхания, углекислоты слишком много. Возможно, какие-нибудь роющие млекопитающие ………
Дей про Строитель
16 03
Автор, пиши ещё!
Это очень, скажем так, спокойное литрпг. Без активного действия - никто никуда не бежит, ни с кем не сражается, к бою с мировым злом не готовится. Строитель попадает в тело подростка, подручного деревенского ………
Прочитавшие эту книги читали: