Десь далеко в нетрях сибірської тайги є велике родовище золота. Понад сто років його шукають учені, бандити, працівники спецслужб і просто авантюристи всіх мастей. Важко дістатися до скарбу. На шляху шукачів — безмежна тайга, люті комарі, непролазні болота, стрімкі ріки, ведмеді-людожери. Точне місце родовища вказує саморобна карта, яка випадково потрапила до рук переселенців із України. Відтоді кілька поколінь зберігають таємницю скарбу, передаючи її від діда до онука. За хранителями карти в різні часи полюють сталінські чекісти, радянські кадебісти, шпигуни іноземних держав. Але справжніх шукачів пригод у всі часи рятували чоловіча дружба, сміливість, бажання досягти мети та вроджені хитрість і винахідливість.
Нова книга Андрія Кокотюхи, як завжди, захоплює з першої сторінки і тримає в напруженні до останньої. Написана у кращих традиціях класичних авантюрно-пригодницьких романів, оповідь переносить читача то в сучасний Київ, то в Західний Сибір, то на початок минулого століття, то в перші повоєнні роки. Фінал, як завжди, передбачити неможливо.
Олег Макаров. про Пепел доверия
26 10
Интересно. Очень долго раскачивается сюжет, до движухи доходит после середины, но написано хорошо и читается достаточно легко.
Отличная идея причин и развития апокалипсиса. Реально триллер.
дядя_Андрей про Каратист
23 10
Какие-то однообразно у ГГ всё получается. Что в каратэ, что с девушками. И, на мой взгляд, произведение излишне перегружено специфической терминологией. Ладно, мне она знакома, а вот неподготовленный читатель может и завязнуть.
mysevra про Дочинец: Многії літа. Благії літа [uk] (Современная проза)
20 10
Так гарно, душевно та мудро. Доки не згадується втеча, описана у інший книзі – «В’язень замку Паланок». Тоді вже всі слова автора сприймаються як лицемірство. Оценка: неплохо
