У багатьох українських легендах вода виступає у ролі первинного хаосу, з якого формується світовий простір. В одній легенді, в якій збереглося це архаїчне уявлення, розповідається, що «з самого початку не було нічого: ні неба, ні землі, а була тільки тьма та вода, а Бог літав Святим Духом понад водою».
У народному уявленні водяний простір – канал зв'язку з потойбічним царством, це місце, де мешкають душі «неправильно» померлих, тобто тих, хто рано пішов з життя та не вичерпав свій життєвий потенціал; такі душі стають нечистою силою – русалками, поторчатами, потопельниками, водяниками, болотяниками, з якою треба правильно поводитися.
mysevra про Тулуб: Людолови (Том 2) [uk] (Историческая проза)
15 06
Пам’ятаю, як вперше побачила цю книжку в дитинстві на полиці батьківської шафи. Назва була така моторошна, так лоскотала уяву! Але зовсім не про те, на що я сподівалася:)
Власне книжка розкішна, особливо перший том. Величне ……… Оценка: отлично!
Maxxim про Замировская: Смерти.net [litres] (Социальная фантастика)
14 06
долгая женская чушь-роман написанный левоватой журналисткой, без особого смысла.
идея поначалу ничо - хотя после первого абзаца ясно что человек пишет о том что представить толком не может и не понимает как оно может работать, ……… Оценка: нечитаемо
decim про Конаков: Табия тридцать два [litres] (Социальная фантастика)
13 06
Очевидно, автор из Питера. Очевидно, начитан: тут вам и ранние(и лучшие) книги Каверина, и "Игра в бисер", и, страх сказать, "Фатерланд" Харриса, если говорить о стирании истории. Прямо упоминается "За миллиард лет до конца ……… Оценка: хорошо
