«Хвороба Кітахари» — хронологічно третій роман у доробку Крістофа Рансмайра. Задум цього тексту виник ще у 80-ті, але вперше він вийшов друком 1995 року, адже найбільшою розкішшю у житті автор вважає можливість не поспішаючи працювати над текстом, шукаючи в мандрах найрізноманітнішими країнами відповідей на важливі питання. Відзначений 1996 року престижною європейською премією «Aristeion» і нині вже перекладений 16-ма мовами, роман «Хвороба Кітахари», за оцінкою часопису «Literary Review», «на відміну від багатьох інших постмодерністських мозаїк, вражає серйозністю та неабиякою пристрастю».
Неоднозначність, багаторівневість месиджу — невід'ємна складова творчості видатного австрійця — відчуваються тут навіть гостріше, ніж у всесвітньо відомому «Останньому світі», даючи читачеві змогу по-справжньому заглибитись у пронизливу красу і своєрідну ліричність життя персонажів цього виразно кінематографічного тексту, який тільки на перший погляд може здаватися просто новим етапом авторської гри із жанром «альтернативної історії».
Олег Макаров. про Олигарх
02 11
«...питерский мужик, но очень большой любитель истории, особенно родного Севастополя...» так я не понял, мужик-то питерский или севастопольский?
Isais про Олигарх
02 11
Из грязи -- в князи. В прямом смысле.
И суть опуса точно соответствует этой поговорке.
Читать это -- бессмысленное убийство времени.
Олег Макаров. про Юрий Михайлович Окунев
31 10
Человек, который написал две книги и обе - о том, как писать книги?
ну штош... по крайней мере, это оригинально
decim про Народные сказки: Русские сказки [сборник litres] (Сказка)
31 10
Детского тут не больше, чем у Афанасьева. Я не имею в виду "заветные сказки", но основное собрание.
Талант художника и есть талант, но.
Тексты без приязни к людям и зверям(которые, ясно, аллегории людей). Картинки ………
Прочитавшие эту книги читали: