...Того страшного спекотного літа 61-го він не забуде ніколи, й навіть 40 років по тому все сказане і вчинене тоді спливатиме в пам’яті так, наче трапилося тільки вчора. Тоді, йому було 13, безтурботний підліток, що зростав у благопристойній родині (тато – священик Методистської церкви, мама – творча і талановита регентша хору, геніальна сестра – майбутня студентка і молодший братик-школяр), упродовж тих трьох літніх місяців пройде жорстоку школу дорослішання. Через вервечку загадкових смертей, що матимуть різні прояви: нещасний випадок, природна смерть, аварія, вбивство. Йому доведеться сповна пізнати життя, сповнене драматизму, таємниць, брехні та зради, відданності та перелюбства.
Але звичайнісінький хлопчисько у трагічний для його родини час, коли звичний йому світ одномоментно зруйнувався, здавалося б, назавжди, виявив дива розважливості та кмітливості, навчився втрачати і віднаходити, ненавидіти і прощати та пізнав ціну любові.
Sello про Стайрон: И поджег этот дом [Set This House on Fire ru] (Современная проза)
26 11
Захотелось по прочтении сравнить свое мнение с мнением двух-трех профессиональных критиков, тех, кто, так сказать, рекламирует произведение для определения его степени читабельности или, напротив, нечитабельности. Все потому, ……… Оценка: отлично!
alexk про Ленивая Панда
26 11
Это ж как надо было нарукожопить, чтоб до такого довести?