За життя Джузеппе Томазі ді Лампедуза (1896–1957), представник одного з найаристократичніших родів Сицилії, так і не дочекався, коли ж його роман надрукують видавці. Це вже потім, після смерті, була слава одного з найвидатніших романів італійської літератури, були сотні перевидань та перекладів багатьма мовами світу, була екранізація Лукіно Вісконті, що здобула Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю…
Це не просто історія життя Гепарда, князя Фабріціо Корбера ді Саліна, не просто історія Сицилії, це розповідь про тяжкі пошуки Італією, що тільки-но стала вільною та єдиною, свого шляху. Князь не проти змін, але він бачить, що ідеали свободи поступаються місцем більш «звичним» явищам — безкінечній гонитві за грошима та владою. Тому він сумно констатує: «Ми були гепардами, левами, а ті, що прийдуть нам на зміну, будуть шакалами та гієнами. Але ким би ми не були — гепардами, шакалами, баранами, — ми завжди вважатимемо себе сіллю землі…»
miri.ness_ про Еще не поздно
25 12
Двоякое впечатление. У автора, возможно, в родственниках или их друзей есть взрослые люди, крепко обиженные Ангстремом. Но много знающие про электронику и микроэлектронику тех лет - отсюда и довольно глубокие познания, правда ………
Саша из Киева про Даниил Фёдорович Краминов
23 12
На Флибусте есть книга Даниила Краминова "В орбите войны. Записки советского корреспондента за рубежом. 1939-1945 годы". Надо бы добавить её сюда. Я попробовал добавить - почему-то не получилось. А книга интересная. Я читал ………