Париж кінця 1950 — початку 1960-х років, епоха рок-н-ролу й Алжирської війни. Героєві дванадцять — вік, коли все: навчання в ліцеї, розлучення батьків, узагалі життя — дається досить важко. Тож Мішель Маріні переймається не так навчанням, як грою в кікер, музикою, фотографією та читанням. Завдяки таланту забивати голи маленьким червоним м’ячиком він став завсідником бістро «Бальто». Там, у прихованій кімнаті, прозваній Клубом невиправних оптимістів, він знайшов прихисток і друзів — інтелектуалів, які, щоб урятувати своє життя, перетнули залізну завісу. Ця зустріч раз і назавжди змінила життя Мішеля. Бо всі ці люди були невиправними оптимістами.
Анни-Мари про Петросян: Дом, в котором... (Современная проза, Магический реализм)
18 11
Книга странная. Необычная и ни на что не похожая. Собственно, хоть какие-то параллели я лично смогла провести только с книгой "Мастер и Маргарита". И вовсе не потому, что они похожи. Просто в обеих книгах присутствует то, ………
Nicout про Резанова: Чудо и чудовище (Историческое фэнтези)
18 11
дурацкий знак качества"
Давно, во времена совка, прошел международный конгресс детективов. Утром выясняется, что около кровати председателя конгресса кто-то насрал. Начинают допрашивать делегации. Французы говорят - это ………
mazay про Arladaar
18 11
Жеке сегодня, как минимум, под 70. Так что Аня могла бы быть Жекиной внучкой. Тем более, что писал, всё-таки, мужчина. Или диктовал!
2009