Ті, хто підтримують Володимира Зеленського, вважатимуть цю книгу занадто критичною, а ті хто проти нього — компліментарною. Саме тому ця книга варта уваги.
«Шоумен» — це фактично перша — відсторонена, наскільки це взагалі можливо — спроба описати саме особистість Зеленського, яка, без сумніву, зіграла ключову роль у подіях 2022 року і продовжує її грати зараз.
Багато з тих, хто пам’ятає, як він танцював на сцені КВК у шкіряних штанях, грав попсових героїв у новорічному кіно та будував багатомільйонний бізнес на політичній сатирі, ніколи не питали себе, а що ж він за людина. Але відповідь саме на це питання має значення, коли починається велика війна.
«Шоумен» — це не просто біографія Володимира Зеленського. Це книга про дитинство у Кривому Розі, КВК, російський шоубізнес, антисемітизм та ментальну прірву, що розділяє Україну та Росію. Ця книга дає певне розуміння того, як Зеленський співіснував із російськими наративом про Україну та про нього самого.
Мабуть, того Зеленського, про якого пише Саймон Шустер у першій половині книги, вже не існує. Скоріш за все, він давно переродився у того, хто веде переговори із президентами США, свариться із європейськими міністрами та віддає накази генералам та полковникам і несе відповідальність за тисячі життів.
Змінились й українці — ті, хто голосував за нього 2019 року і ті, хто виступав проти.
Ті, хто залишились у Києві 24 лютого 2022 року, відчуватимуть те, що називається «спільним досвідом», читаючи главу про столицю тієї весни. Ті, хто опинились у оточеному Маріуполі — відчуватимуть, скоріш за все, злість. Ті, хто втікав за кордон, рятуючи дітей, також проваляться у свої спогади, тодішні надії та сподівання. Сприйняття тих самих слів та речень буде сильно відрізнятись в залежності від того, що трапилось з вами та вашими близькими за час великої війни.
Так завжди, коли читаєш книгу про своє життя, яку написав хтось інший. Хтось, хто наче і розуміє твою мову, але, записавши кілька інтерв’ю, повертається до свого безпечного дому, де завжди є електрика.
Книга про такого президента і про такі часи має викликати дискусії.
Саме тому ми переклали її українською.
Олег Макаров. про Ласло Краснахоркаи
09 10
Sello вы совершенно правы
ясно же всем, что вы (или, например, я) гораздо компетентнее в вопросах литературы, чем Нобелевский комитет.
Вы кстати, к премии по физике тоже претензии имеете?
Sello про Ласло Краснахоркаи
09 10
Стоит только посмотреть на лауреатов Нобелевки по литературе последнего времени (начиная хотя бы с 2020 года), чтобы придти к неутешительному выводу, что Комитет, похоже, руководствуется принципами, приемлемыми для какого-нибудь ………
peterabotnov про Серж Винтеркей
07 10
Винтеркей С., Шумилин А. «Ревизор - возвращение в СССР»
Мне понравилось. Прочитал другие комменты, большинство ругают. А я сам на волне прочтения серии с ностальгией вспоминаю СССР. Возможно, что авторы понапридумывали, ………
Дей про Частный детектив второго ранга
07 10
Надеюсь на продолжение.
Из минусов - говорящий кот (ну реально, сколько можно-то?). Но кот практически ни во что не вмешивается.
Плюсы - особых плюшек ГГ не отсыпано. Ни магии, ни богатства, ни титула. При этом он ………
obivatel про Граф Суворов
06 10
Очень интересно. Больше всего понравилось описание власти как сложной системы; при этом удалось избежать скучного изложения, что обычно встречается у увлеченных темой людей; в результате получилось довольно завлекательно и ………
mysevra про Окер: Проклятые вещи. Истории о самых печально известных предметах [Cursed Objects ru] (Научпоп)
06 10
Стиль, конечно, блогерский: сжато, поверхностно, с хахоньками, «время прочтения – 3 минуты», чтобы читатель, не дай боже, не переутомился. Короче, спасибо за подборку и за иллюстрации, дальше можно уже самому найти об интересующих объектах. Оценка: хорошо